Ми у соціальних мережах

Захист кандидатських дисертацій:

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання (фізика). – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2016.

Дисертаційна робота присвячена проблемі реалізації принципу наступності навчання фізики в загальноосвітній і вищій технічній школах. У дисертації виконано аналіз наукової, психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми роботи, на основі якого розкрито сутність поняття принцип наступності у навчанні, розглянуто досвід вітчизняної і зарубіжної практики щодо реалізації принципу наступності в навчально-виховному процесі, визначено основні протиріччя, що виникають на шляху реалізації принципу наступності навчання фізики в загальноосвітній і вищій технічній школах, сформульовано висновок щодо необхідності реалізації принципу наступності навчання фізики для забезпечення цілісності та безперервності ступеневої освіти.
Ключові слова: наступність навчання фізики, неперервна фізична освіта, компетентнісний підхід, предметна компетентність, фахова компетентність, методична модель реалізації принципу наступності у навчанні фізики, методична система наступності навчання фізики.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук із спеціальності 01.04.07 – фізика твердого тіла. – Інститут фізики напівпровідників імені В.Є. Лашкарьова Національної Академії наук України, Київ, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню властивостей наноструктурованих металізованих напівпровідникових підкладок для спектроскопії поверхнево підсиленого комбінаційного розсіювання світла, а саме самоорганізованих острівцевих плівок Ag/Si, металізованого пористого кремнію та металізованого біоморфного карбіду кремнію. Встановлено оптимальні морфологічні параметри срібних острівцевих плівок, сформованих на кремнієвих підкладках, що відповідають максимальному підсиленню КРС сигналу від різних аналітів. Їм відповідає масив щільно упакованих та однорідних за розмірами острівців з середніми латеральними розмірами 100-150 нм. Встановлено, що для ГКРС-реєстрації малої концентрації напівпровідникових квантових точок типу ядро (CdSe) – оболонка (ZnS) з розмірами ~3 нм, осаджених на Ag/Si підкладку, необхідне поєднання двох факторів: збудження плазмонів в срібних наноструктурах лазерним випромінюванням та збігу його енергії з різницею енергій електронних переходів у КТ. Одержано гігантське комбінаційне розсіювання світла від залишкових кластерів вуглецю та кремнію у біоморфному SiС. Показано, що покриття тонким шаром срібла біо-SiС дозволяє досліджувати не тільки осаджені на нього аналіти, але і саму поверхневу структуру SiC.
Ключові слова: поверхнево підсилене комбінаційне розсіювання світла, пористий кремній, острівцеві плівки Ag/Si, біоморфний SiС, квантові точки CdSe/ZnS

  • Генкін О.М., к.т.н., - «Еталонні джерела оптичного випромінювання на основі явищ електричного пробою у p-n-структурах на карбіді кремнію», науковий керівник – д.т.н., професор Гермаш Л.П. (захист –9.11.2010р.)

  • Печерська К.Ю., к.ф.-м.н. – «Вплив відпалів та приєднання біомолекул на фотолюмінісцентні характеристики структур з квантовими точками на основі CdSe», науковий керівник – д.т.н., професор Гермаш Л.П. (захист – 17.11.2010р.) 

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.04.07 – фізика твердого тіла. – Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України, Київ, 2010.

    У дисертації було досліджено стабільність КТ CdSe під дією зовнішніх факторів, зокрема приєднання біомолекул та проведення низькотемпературних відпалів.
    Розглянуто можливі причини так званого «блакитного» зсуву в спектрах люмінесценції, який виникає після приєднання к КТ біомолекул. Виявлено, що згодом такий зсув зростає, що може бути використане для більш точного діагностування ракових пухлин методом ELISA. Також показано, що система КТ – біомолекула, що була відпалена є більш стійкою, ніж система, що не відпалювалася. Досліджено, оптичні властивості КТ CdSe вміщених у полімерні матриці, зокрема у желатин та ПВС, та розглянуто термічну стійкість подібних матеріалів. Виявлено, що такі композитні матеріли, є достатньо стабільними і можуть використовуватися в техниці, зокрема при виготовлені діодів білого світла. Також розглянуто термічну стійкість МПЕ – структур, щодо можливості створення на їх основі лазерів з низьким порогом накачки, синього і зеленого кольору.
    Ключові слова: квантові точкибіомолекула, кон’югація, полімерна матриця, МПЕ-структури, «блакитний» зсув, люмінесценція.
  • Скубій Т.В., к.п.н. - «Формування вмінь розв’язувати задач з електродинаміки у студентів технічних університетів», науковий керівник – Сергієнко В.П. (захист - 9.06.2010р.)