Ми у соціальних мережах

Кафедра фізики КПІ була створена у складі Київського політехнічного інституту одночасно з його створенням у 1898 році. Засновником кафедри був Георгій Георгійович Де-Метц.

Професор Де-Метц був фахівцем у галузі подвійного променезаломлення у механічно та електрично деформованих середовищах. Він багато уваги приділяв методиці викладання фізики.

На кафедрі починав свою діяльність Олександр Миколайович Дінник, згодом академік Української та Союзної Академії Наук, засновник української школи теорії пружності.

З 1922 року кафедрою фізики завідував Гольдман Олександр Генріхович, згодом академік Академії Наук України. За його ініціативою при кафедрі фізики КПІ у 1922 році була створена науково-дослідна лабораторія фізики, яка незабаром була перетворена у науково-дослідний інститут фізики Академії Наук України.

Протягом декількох років на кафедрі працював Лінник Володимир Павлович, видатний оптик. У складі кафедри був професор Кардиш Леон Йосипович, фізик-теоретик.

Він вивчав ефект Зеємана, вперше в КПІ почав читати новий курс - курс теоретичних основ електротехніки, видавав підручники та учбові посібники. Академік Академії Наук України Лашкарьов Вадим Євгенович також свою наукову та педагогічну діяльність починав на кафедрі фізики КПІ.

Декілька років на кафедрі працював член-кореспондент Академії Наук України, професор Моргуліс Наум Давидович, відомий фахівець у галузі фізичної електроніки.

У 1931 році КПІ був поділений на декілька самостійних інститутів: в 1934 році ці інститути знову були об'єднані в КПІ. Кафедра фізики в цей час складалася з 7 чоловік.

У роки Великої Вітчизняної війни КПІ був евакуйований в Ташкент. З складу кафедри у рядах Радянської Армії були Н.П. Филипович та А.А. Журавський. Трохи пізніше у склад кафедри увійшов офіцер-танкіст ветеран Великої Вітчизняної війни, доцент Юрачковський П.П., а також ряд інших учасників Великої Вітчизняної війни.

Після реконструювання інституту в 1945 році кафедрою фізики завідував І.Д. Файнерман. В 1948 році в КПІ був створений інженерно-фізичний факультет. Було створено кафедру теоретичної фізики, яку очолив академік НАНУ А.А. Смирнов, фахівець в галузі теорії металів. Після того, як інженерно-фізичний факультет було розформовано, кафедра теоретичної фізики увійшла в склад кафедри загальної фізики.

В 1956 році кафедру загальної фізики очолив професор М.П. Калабухов, відомий фахівець у галузі фізики лужно-галогенових кристалів. Під керівництвом професора М.П. Калабухова та професора Ю. М. Алтайського у складі кафедри була організована проблемна лабораторія напівпровідників.

В 1973 році завідувачем кафедри став професор Н.В. Бєлоус. Його наукові праці належать до теорії фазових перетворень у масивних металах та тонких плівках.

В 1982 році кафедра загальної фізики була поділена на три кафедри: кафедру загальної та експериментальної фізики (зав. кафедрою професор Черкашин В. П.), кафедру загальної та теоретичної фізики (зав. кафедрою професор Тронько В.Д.) та кафедру загальної фізики і фізики твердого тіла (зав. кафедрою професор Бєлоус М.В.)

З 1996 року усі ці кафедри входять до складу фізико-математичного факультету НТУУ "КПІ".

 

 

Детальніше